У багатьох користувачів нашого сайта часто виникають питання на зразок: як, не порушуючи закону, вирішити проблему авансів? Чи буде вважатись порушенням виплата заробітної плати один раз на місяць? Чи можна уникнути санкцій, уклавши з працівниками договір про виплату зарплати один раз на місяць? Особливо актуальними ці питання сьогодні з огляду на суттєве посилення контролю за ОСББ з боку відповідних структур.

Спробуємо знайти відповіді.

Насамперед, варто звернути увагу, що на сьогодні питання порядку виплати заробітної плати врегульовано двома основними нормативно-правовими актами:

1. Кодексом законів про працю України (стаття 115)
2. Законом України «Про оплату праці» (стаття 24).

В обох цих документах зазначено: заробітна плата виплачується працівникам:

• регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором;
• не рідше двох разів на місяць;
• через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Більш досвідчені працедавці одразу шукають можливості і закон дотримати, і надто не переплатити, встановлюючи розмір авансу якнайменш можливим, наприклад, 1 грн. А особливо прискіпливий читач ще й зауважить, що в згаданих вище законодавчих актах немає ні слова про «аванс»!

Звідки ж узявся термін «аванс» і нормування суми виплат? З Постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок виплати заробітної плати робітникам за першу половину місяця» від 23.05.1957р. № 566. У ній зазначено, що «розмір авансу в рахунок заробітної плати робітників за першу половину місяця визначається угодою адміністрації підприємства (організації) з профспілковою організацією при укладенні колективного договору, проте мінімальний розмір вказаного авансу повинен бути не нижчим за тарифну ставку робітника за відпрацьований час».
Не дивлячись на досить поважний «вік» цієї Постанови, вона наразі вважається чинною на території України, про що зазначає і Міністерство праці та соціальної політики України у своєму листі від 29.05.2008 N 347/13/84-08. Фактично, між авансом і зарплатою можна ставити знак рівності: аванс є заробітною платою і сума виплати має бути встановлена відповідно!

Під яким кутом ми б не намагалися розглядати питання авансів, виплата заробітної плати двічі на місяць є обов'язком роботодавця, і жодні заяви працівників тощо не можуть виправдати порушення. Власникам і керівництву організацій всіх форм власності слід пам'ятати, що закон в цих питаннях однозначно на стороні працівників, оскільки передбачає, що умови праці, які погіршують становище працівника порівняно із законодавством, є недійсними «автоматично», тобто з моменту їх впровадження.

Потрібно враховувати і ризик настання відповідальності відповідно до ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою передбачено накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на сьогодні це від 510 до 1700 гривень відповідно).

А почему нельзя изменить сумму аванса? Как это сделать вручную, без обязательного раздела?

Сума авансу визначається з кількості робочих днів у першій половині місяця (у відповідності до правил, зазначених вище).

Якщо Ви з працівником домовилися про фіксовану (заокруглену) суму авансу, то її можна встановити в розділі "Штатний розпис".

1. Дом на 12 квартир- ОСББ. Какую плату взять председателю, если бюджет и так маленький?

2. Какой процент берется обычно, если учесть, что в ОСББ войдут другие дома?

3. Можно ли зарплату (например: 1000 гр.) поделить просто по полам (аванс и зарплата)?

4. Если рабочий начал работать 1 сентября, верно ли будет платить аванс 15 января и зарплату 30 января?

Зарплата Голови правління в ОСББ не визначається за якоюсь універсальною формулою. Її розмір повинен був обговорюватися з мешканцями ще до створення ОСББ. В таких маленьких будинках працюють в основному на безоплатній основі (в силу обмеженості ресурсів), або якщо і отримують якісь невеликі гроші (скажімо 0,25 від мінімальної ставки), то роблять це неофіційно, щоб уникнути проблем з податковою.

Нарахування з/п в нашій системі відбувається 15 числа і в останній день місяця.

Нарахування з\п в нашому ОСББ відбувається 25-го за 1 пол. місяця и 10-го наступного місяця за 2 пол. Як  бути у такому випадку? Якщо у програмі передбачено тільки 15 та останього числа місяця? 

Нарахування повинно виконуватися в ті дні, які жорстко запрограмовані в системі. А виплата зарплати може відбуватися вже у вказані Вами дні.

Добрий вечір!

Підкажіть будьласка,якщо працівник пішов у відпустку без збереження з/п, як нарахувати аванс?Чи можливо в календарі додати пункт Відпустка без збереж.з/п,щоб за ці дні не нараховувалась з/п?

Дякую.

Доброго дня,

Ви можете скористатися функцією редагування Зарплатній відомості, та проставити "0" у поле "грн/день" для працівника.

Поделитесь,пожалуйста,опытом как в программе можно:

1)начислять з/п и налоги только в конце месяца(т.е. не делать проводки по начислению 15 числа,т.к. это не правильно)

2)при расчете аванса в колонке "к выплате" должна быть сумма не меньше суммы за факт.отработанное время (сейчас в программе эта сумма в колонке "начислено"). и соответственно налоги расчитываются с условной базы для проведения удержаний

Может я не понятно задала вопрос,поэтому ниже теория и пример расчета аванса из одной статьи.

Размер зарплатного аванса не может быть меньше суммы оплаты за фактически отработанное время из расчета тарифной ставки (должностного оклада) работника (ч. 3 ст. 115 КЗоТ, ч. 3 ст. 24 Закона от 24.03.95 г. № 108/95-ВР «Об оплате труда»).
Зарплатный аванс – это именно его выплата. Начисление зарплаты проводится только за полный месяц на основании табеля учета рабочего времени.Выплату аванса и уплату удержанного НДФЛ (18 %) и ВС (1,5 %), а также рассчитанного ЕСВ (22 %) следует проводить на основании расчетов, без их начисления на время выплаты аванса. Начисления производятся только после окончания месяца.

Что касается выплаты аванса, то следует учесть еще один момент: в ст. 115 КЗоТ речь идет именно о выплаченной сумме, то есть сумме после проведенных удержаний. Поэтому нужно рассчитать условную базу для проведения удержаний. Для этого рассчитанную сумму аванса увеличивают на 19,5 % (18 % НДФЛ и 1,5 % ВС).

Пример  Должностной оклад работника установлен в размере 5 000 грн. Аванс для выплаты определяют исходя из фактически отработанного времени с 1-го по 15-е число месяца. В течение марта 2017 года работник отработал все рабочие дни по 5-дневному графику работы предприятия. Количество рабочих дней (далее – р. д.) в марте – 22. Количество р. д. в период с 1 по 15 марта – 10.

Итак, в марте размер аванса составит: 5 000 грн : 22 р. д. х 10 р. д. = 2 272,73 грн.

База для удержаний: 2272,73 грн. х [100 % : (100 % – 19,5 %)] = 2823,27 грн.

НДФЛ: 2823,27 грн. х 18 % = 508,19 грн.

ВС: 2823,27 грн. х 1,5 % = 42,35 грн. ЕСВ: 2823,27 грн. х 22 % = 621,12 грн.

Сумма к выплате: 2823,27 грн. – 508,19 грн. – 42,35 грн. = 2272,73 грн.