Слід почати з того, що для того, щоб ОСББ мало можливість звернутись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості із співвласника-боржника за несвоєчасну сплату внесків, відносно сплати внесків в ОСББ, необхідно правове врегулювання, тобто, необхідно щоб в ОСББ був затверджений порядок, який регулює розмір внесків, періодичність сплати цих внесків та відповідальність за несплату та/або несвоєчасну їх сплату.
Затверджений загальними зборами кошторис – це офіційний дозвіл правлінню витрачати кошти за визначеними у кошторисі статтями видатків. Отже, кошторис обов’язково має бути складений і затверджений в ОСББ.
Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Якщо ОСББ звернулося до суду з заявою про видачу наказу про стягнення заборгованості по сплаті внесків на утримання багатоквартирного будинку.
У відповідності до приписів ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Преамбулою Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що цей нормативно-правовий акт регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Статтею другою вищевказаного закону визначено, що предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та обєднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, обєднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Частина шоста статті 22 вказаного вище Закону визначає, що для фінансування самозабезпечення обєднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами обєднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.
З системного аналізу вищевказаних норм Закону вбачається, що внески та платежі співвласників обєднання не відносяться до переліку житлово-комунальних послуг.
Крім того, до переліку вимог, за якими може бути видано судовий наказ, який міститься у статті 161 ЦПК України, не включено вимогу щодо стягнення заборгованості по внескам та платежам співвласників обєднання багатоквартирного будинку та така вимога не є предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Суд розяснює заявнику, що згідно приписів ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченоїп.3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст.ст. 161, 165, 166 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Адекватні судді відмовляють Обєднанню співвласників багатоквартирного будинку у видачі судового наказу про стягнення заборгованості по сплаті внесків на утримання багатоквартирного будинку.
